Чинники безпеки нафтопроводів при виборі варіантів диверсифікації постачання нафти в Україну

Н.Земляний, В.Бараннік
Під редакцієй професора, д-ра техн. наук А.Шевцова

В даний час у зв'язку з відкриттям нових можливостей видобутку нафти в Каспійському регіоні, формуються шляхи її транспортування, пропонуються проекти будівництва нафтопроводів. У цій ситуації Україні необхідно займати активну позицію як у пошуку нових шляхів постачан ня нафти у власну країну, так і в зберіганні позицій країни, що транспортує нафту і нафтопродукти через свою територію. У світлі цих стратегічних задач необхідно підтримувати ті проекти можливих шляхів постачання нафти, що влаштовують Україну, причому, не тільки з погляду цін і обсягів постачань, але і з погляду надійності поставок.

Поряд з іншими чинниками, важливу роль при цьому буде мати урахування чинників безпеки нафтопроводів, оскільки майбутні їхні траси будуть проходити в країнах із нестабільною політичною ситуацією і на територіях із значною сейсмічною активністю. Аналіз необхідності, порядок та приклади врахування цих чинників розглянуто в аналітичній записці. Записка розроблена на основі науково-технічного звіту “Диверсифікація шляхів постачання нафти в Україну. Оцінка безпеки нафтопроводів”, в якому методика та оцінка безпеки нафтопроводів розглянуті більш детально.

Аналітична записка випущена відповідно до тематичної картки наукового проекту «Стратегія паливно-енергетичної безпеки України» і плану ДФ НІСД.

Безпека нафтопроводів як чинник вибору альтернативних шляхів поставки нафти

Для рішення стратегічних питань імпорту і транзиту нафти Україні необхідно активно підтримувати ті проекти транспортування нафти, що найбільшою мірою відповідають її стратегічним інтересам. Форми підтримки можуть бути різними, починаючи від політичних контактів із лідерами країн, інтереси яких у цих питаннях збігаються з інтересами України і закінчуючи технічною допомогою в будівництві й облаштуванні мереж трубопроводів і сховищ з участю українських спеціалістів. Важлива також демонстрація своєї зацікавленості, виражена як у реальних діях - участь у фінансуванні проектів, що сприяють просуванню до загальної цілі, так і в політичній підтримці приоритетних для України проектів.

Важливим елементом обгрунтування необхідності підтримки того або іншого проекту є всебічний аналіз, починаючи з техніко-економічного обгрунтування, вивчення джерел фінансування будівництва і закінчуючи прогнозом розподілу транспортних потоків нафти, цін і очікуваних обсягів постачання. Одним із чинників у цьому аналізі (який рідко згадується в пресі) є чинник безпеки нафтопроводів. Цей чинник може мати істотний вплив на надійність постачань нафти, на вартість будівництва і експлуатації нафтопроводу (необхідно нести витрати на забезпечення безпеки), на екологічну ситуацію в місцях прокладки нафтопроводу і, в остаточному підсумку, на вартість імпортованої нафти.

В даний час чинник безпеки набуває особливої важливості для проектів транспортування нафти, значні запаси якої виявлені в країнах Каспійського регіону (Азербайджан, Казахстан, Туркменістан та інших). Ці країни, а також країни, по території яких передбачається транспортувати каспійську нафту (Грузія, Туреччина та інші) є зонами підвищеної сейсмічної активності. Крім того, ці країни не можна вважати достатньо надійними з погляду політичної стабільності. Наявність етнічної і соціальної напруженості, значна вірогідність виникнення конфліктів, аж до збройних конфліктів - усе це являє загрозу безпеки транспортування нафти і повинно враховуватися при виборі варіантів прокладки нафтопроводів. До чого можуть призвести ці конфлікти можна продемонструвати на прикладі Чечні. Нафтопровід Баку-Грозний-Новоросійс ьк тривалий час не функціону вав через військовий конфлікт на її території.

Хоча територія України і не відноситься до зон підвищених загроз безпеці транспортування нафти, проте, дотримання її інтересів багато в чому залежить від того, які з транспортних шляхів будуть надалі використані для постачань нафти в Украину, (нафти, використовуваної як для власних потреб, так і для транзиту в європейські країни).

Для порівняння проектів по чиннику безпеки необхідно зробити прогноз частоти і масштабів ушкоджень елементів систем нафт опроводів у результаті впливу на них землетрусів або інших чинників (диверсій, військових дій та інших). Цей прогноз дозволить, у свою чергу, визначити час потрібний для відновлення нафтопроводу, станцій що перекачують нафту, лінії електропередач, доріг, а також понесений збиток. Оцінка збитку повинна проводитися з урахуванням рівня ушкодження нафтопроводу і повинна містити в собі вартість відновлення трубопроводу і допоміжних систем, вартість ліквідації наслідків впливу на навколишнє середовище (екологічний збиток), а також компенсацію за переривання постачань нафти споживачам (якщо такі мали місце).

Прогноз сейсмічного впливу на н афтопроводну систему може бути зроблений на основі наявних даних про сейсмічну активність зон прокладки нафтопроводу (карт сейсмічної активності). Методичний підхід до кількісної оцінки сейсмічного впливу, критерії і показники такої оцінки розглянут о далі.

Складніша справа з прогнозом частоти і масштабів ушкоджень нафтопроводної системи і можливого часу її перекриття через політичну нестабільність у країнах, на території яких передбачається прокласти нафтопровід. Тут, швидше за все, прийдеться обмежитися якісним аналізом або ж експертними оцінками, тому достовірність такого прогнозу буде нижчою. Проте це не означає, що ці чинники не повинні враховуватися при виборі альтернативних шляхів транспортування нафти.

Сейсмічний чинник

Цей чинник враховується шляхом аналізу статистичних даних про сейсмічну активність зон прокладки нафтопроводів та оцінки середньостатистичних характеристик ушкодження нитки нафтопроводу та інших його складових систем. В залежності від наявності вихідних даних для оцінки використовуються різні критерії та показники. Можливо використання наступних критеріїв та показників.

1. Критерій, який характеризує масштаб ушкоджень нафтопроводу за визначений період часу. За показник оцінки по цьому критерію приймається середня довжина нитки нафтопроводу, ушкодженого при землетрусах за визначений період часу (наприклад, за один рік).

де

- -й рівень ушкодження нафтопроводу (в балах);

- рівень при якому ушкодження нафтопроводу відсутні (рівень стійкості нафтопроводу);

- рівень повної руйнації нафтопроводу.

2. Критерій, який характеризує масштаб ушкоджень нафтопроводу та об`єм перекачуваної по нафтопроводу нафти. Показник

де - об` єм нафти, яка буде перекачана через нафтопровід.

3. Критерій, який характеризує можливі збитки від дії землетрусів на нафтопровід віднесені до об`єму нафти, яка буде перекачина через нафтопровід. При оцінці збитків враховуються вартість відновлення нафтопроводу, екологічні збитки та економічні втрати від перекриття нафтопроводу. Показник визначається за формулою:

де .

- вартість (віднесена до одиниці довжини ушкодженого нафтопроводу) відновлення нафтопроводу, екологічних збитків, збитків від перекриття нафтопроводу, та сумарних збитків, відповідно.

Основою оцінки сейсмічного чинника безпеки по названим вище критеріям є визначення сейсмічної активності зон прокладки нафтопроводу. Враховуючи те, що нафтопроводи мають значну протяжність (до кількох тисяч кілометрів) сейсмічна активність по довжині нафтопроводу може бути різною, що обумовлено різними геофізичними характеристиками земної кори в зонах його прокладки. Тому вся лінія нафтопроводу розбивається на зони рівномірної сейсмічної активності і характеристики ушкодження нафтопроводу визначаються окремо для кожної зони.

Крім того, враховуючи можливість різного рівня ушкоджень нафтопроводу і відповідно різного рівня збитків, розглядається декілька (=1,2… n ) рівнів ушкоджень. Третім виміром, який необхідно враховувати при оцінці – це клас землетрусу, що визначається логарифмом його енергії.

Для оцінки середньостатистичної довжини ушкодженої лінії нафтопроводу, крім даних про сейсмічну активність використовуються формули розрахунку інтенсивності землетрусу в залежності від відстані до його епіцентра та відома формула повторності землетрусів. Більш детально методика оцінки викладена у науково-технічному звіті “Диверсифікація шляхів поставок нафти в Україну. Оцінка безпеки нафтопроводів”.

Для порівняння розглянемо два маршрути транспортування нафти : Баку-Джейхан та Баку-Супса-Одеса-Броди. У виборі другого з них особливо зацікавлена Україна.

Результати оцінки сейсмічної безпеки нафтопроводів на цих маршрутах приведені в таблиці. Оцінка проведена з використанням критерію масштабу ушкоджень та показника довжини ушкодженої нитки нафтопроводу.

Таблиця

Довжина ушкодженої нитки нафтопроводу

Маршрут	Довжина (км/рік) при рівні ушкодження (в балах)				(км/рік)
Маршрут	6	7	8	9	(км/рік)
Баку-Джейхан	108,2	20,7	5,3	1,0	16,9
Баку-Супса-Одеса-Броди	27,1	4,6	0,8	0	3,8

Як показують результати оцінки другий із розглянутих маршрутів є більш безпечнішим (довжина ушкодженої нитки нафтопроводу приблизно в 4-6 разів менша, чим для першого маршруту). Це означає також, що додаткові витрати на доведення нафтопроводу до необхідного рівня сейсмічної стійкості (або на відновлення нафтопроводу після землетрусів, якщо стійкість буде недостатньою) будуть також значно меншими.

Чинники політичної нестабільності

Одним із найважливіших чинників, що визначають стратегію диверсифікації джерел постачання і шляхів транспортування нафти, є політичний чинник - політична ситуація в регіонах видобутку нафти і проходження транспортних маршрутів її доставки до споживачів.

Рівень політичної нестабільності у країнах - постачальниках нафти, яка залежить від внутрішньої соціально-економічної ситуації, політичного протистояння країн між собою, їхньої позиції у світовому політичному протиборстві, а також від імовірної загрози терористичних актів, може істотно позначитися на рівні безпеки транзитного енергопостачання.

У ХХ сторіччі, особливо в другій його половині, розгорнулося гостре суперництво між лідируючими державами світу за сфери впливу в нафтовидобувних регіонах - на Ближньому Сході, у зоні Перської затоки, у Каспійському морі. Особливо ж слід розглянути прикаспійський регіон як головне джерело можливої диверсифікації нафтопостачання для України і транспортування нафти в Західну Європу сьогодні.

Політичний дисбаланс регіону, послаблення позицій Росії в цьому регіоні і прозахідна орієнтація державних лідерів деяких країн регіону роблять цей багатий енергоресурсами край доступним для експлуатації іноземним капіталом Заходу.

Сьогодні нафта являється потужною зброєю впливу в міжнародних відношеннях. Наступила епоха «нафтової дипломатії». Україна, не володіючи достатніми запасами своєї нафти, не повинна бути осторонь від великої «нафтової політики». Чимало складних проблем виникає при виборі маршруту і шляхів транспортування нафти з регіону.

Справа в тому, що крім величезних прибутків, контроль за нафтопроводами дає величезні геополітичні переваги державам, по території яких вони будуть проходити, дозволяє їм впливати на ситуацію в регіоні, на характер внутрішніх процесів і зовнішньополітичну орієнтацію. Цим пояснюється жорстка конкурентна боротьба за транспортні маршрути.

Таким чином, рівень безпеки транзитних трубопроводів, крім ступеня сейсмічної безпеки, багато в чому залежить від ступеня політичного ризику, пов'язаного з різноманітними маршрутами їхньої прокладки.

Реально оцінити політичні ризики можна, розглянувши повну картину чинників ризику, що знаходяться на національному, регіональному і глобальному рівнях. Очевидно, що ці чинники ризику взаємозалежні і залежать від багатьох складових. Будь-які з них, починаючи від національних, можуть перетворитися в регіональні і досягти рівня глобальних чинників. І навпаки.

До політичних чинників ризику національного рівня варто віднести: соціальну й етнічну напруженість у країнах, їх територіальну нестійкість, внутрішньополітичну і військово-політичну нестабільність, наявність терористичних організацій, загрозу громадянської війни.

До основних політичних чинників ризику регіонального рівня відносяться: загрози регіональних і міждержавних конфліктів і криз; утворення різноманітних коаліцій і політичних союзів, що жорстко протистоять один одному, невирішеність правових питань щодо юридичного статусу зон видобування природних ресурсів.

До основних політичних чинників ризику глобального рівня відносяться: широкомасштабна руйнівна конкуренція за стратегічні позиції в регіоні й одержання стратегічних прибутків; збиткова політико-економічна ізоляція одних країн регіону заради вигоди інших; можливість перекриття нафтопроводів внаслідок вольових рішень владних структур країн-транзитерів; насадження ідеології екстремізму, націоналізму і фашизму в країнах регіону; поширення зон збройних конфліктів і тероризму на міжнародні транспортні коридори і системи.

Прикладами військово-політичної нестабільності зі стадією збройного конфлікту є такі нафтоносні і нафтотранзитні регіони, як Ближній Схід (Ірак, Кувейт), Північний Кавказ (Чечня, Дагестан), Закавказзя (Нагірний Карабах, Абхазія) й інші. Прикладами націоналізму, екстремізму в нафтовидобувних країнах і, як наслідок, їхньої міжнародної ізоляції є ситуації з Іраном, Іраком, Лівією.

Найбільшу загрозу безпеці транспортних коридорів у військово-політичному відношенні викликають зони неурегульованих збройних конфліктів, а також тероризм у його різноманітних проявах. Об'єкти інфраструктури транспортних коридорів можуть зазнати терористичних актів від могутніх терористичних організацій, метою яких є примусити відповідні уряди до виконання їхніх вимог. Тероризм у сучасних умовах як політичний чинник ризику з національного рівня досяг не тільки регіонального, але і глобального рівня.

Як приклад тероризму, що загрожує безпеці міжнародних транспортних коридорів, можна зазначити акт диверсії на газопроводі Уренгой – Західна Європа, який мав місце нещодавно на території Росії.

Одним із реальних джерел напруженості в прикаспійському регіоні і політичним чинником ризику регіонального рівня є проблема неврегульованості правового статусу Каспію. Відсутні надійні юридичні обгрунтування територіального поділу Каспію по національних секторах прилягаючих країн, що постійно зберігає потенціал конфліктності в регіоні при розподілі ресурсів Каспійського моря.

Аналіз політичної ситуації в регіонах проходження маршрутів транспортування каспійської нафти демонструє достатньо високий рівень політичних загроз усім проектам транспортування каспійської нафти в Європу. Існування всіх діючих сьогодні і запланованих у найближчій перспективі трубопроводів через перманентні збройні конфлікти між протиборчими сторонами знаходиться в зонах підвищеного ризику. Навмисне ушкодження нафтогазових магістралей може призвести не тільки до зриву графіків постачань енергоносіїв до ринків їхньої реалізації, але і до масштабних техногенних катастроф, спроможних завдати природі і життю населення регіону непоправний збиток.

Звичайно, не всі загрози можуть перетворитися в реальну ситуацію, тому що в окремих випадках вони можуть бути компенсовані і вирішені мирними шляхами, однак не врахувати їх при виборі маршрутів транспортування нафти було б помилковим.

Для порівняння розглянемо політичні аспекти двух основних варіантів транспортування каспійської нафти в Західну Європу по маршрутам: Баку – Супса – Одеса – Броди і Баку – Хашурі – Джейхан. Обидва маршрути мають спільний відрізок, який проходить по територіям Азербайджану і Грузії.

З ліквідацією СРСР у Закавказзі була порушена стратегічна рівновага зацікавлених політичних сил і в даний час зберігається політична нестабільність, що перетворило цей регіон у неспокійний. Конфліктна ситуація в регіоні вже призвела до людських жертв і етнічних драм.

Основними конфліктами в Закавказзі є: міждержавний (Нагірно-Карабахський) конфлікт між Азербайджаном і Вірменією; міжетнічні конфлікти в Грузії (грузино - абхазький і грузино - осетинський).

Перший із них виключив Вірменію з числа можливих транзитерів по найкоротшому шляху азербайджансько - турецького маршруту.

Другий при загостренні цих конфліктних ситуацій викликає потенційну загрозу нафтопроводові Баку - Супса, що проходить по території Грузії.

У врегулюванні всіх двосторонніх конфліктів у Закавказзі приймає активну участь Росія. Але для вирішення будь-яких міжетнічних конфліктів потрібен час, політична мудрість і стриманість лідерів усіх зацікавлених сторін.

Освоєння родовищ Каспію знаходиться також у зоні особливої уваги Сполучених Штатів, що ревниво стежать за тим, щоб ініціатива в цих питаннях не була перехоплена Росією.

З позиції України, нафтопровід Баку - Супса, що має прямий вихід на чорноморський ринок, може мати вигідне для нашої країни продовження: Супса - термінал Південний (Одеса) - Броди (Західна Україна) і далі в Польщу і Західну Європу.

При розгляді політичного стану в Туреччині, у першу чергу, слід відзначити конфліктну ситуацію навколо Курдистану. Курдистан - це етногеографічний ареал, населений курдами і розташований на територіях Туреччини, Іраку, Ірану, Сирії і Вірменії.

Незважаючи на довгострокову присутність в однім визначенім регіоні світу, курди не змогли створити свою державність, хоча такі спроби були. І в даний час курди продовжують вести боротьбу за свою автономію, притім частіше усього насильницькими методами. Слід зазначити , що Анкара не вважає курдів особливим народом, іменуючи їх офіційно гірськими турками. Турецький уряд придушує всі прояви курдського сепаратизму, відповідаючи насильством на насильство. Події, що відбуваються в Курдистані, дуже впливають на політичну ситуацію не тільки в осередках напруженості (місцях проживання курдів), але й у всьому світі.

Необхідно відзначити крайню зацікавленість більшості політичних сил світу в якнайшвидшому розв’язанні курдської проблеми. Це пов'язано як із бажанням ліквідації значного фактору нестабільності, так і з грандіозними проектами створення мережі транскаспійських нафтопроводів, із побоюваннями за їхню безпеку.

Проте, ні турецька влада, ні офіційні представники США, що є активним лобістом проекту нафтопроводу Баку - Джейхан, не висловлюються докладно відносно того, як буде вирішуватися проблема можливих диверсій із боку курдських сепаратистів.

Іншим значним чинником політичної нестабільності в регіоні є протистояння між Туреччиною і Грецією на Кіпрі. Хоча можливість збройного конфлікту тут низька, але напруженість, на думку аналітиків, буде зберігатися ще довго.

Крім того, у регіоні існує такий чинник ризику глобального рівня, як погроза диверсійних актів із боку сусіднього з Туреччиною - Іраку. У відповідь на санкції з боку країн НАТО, Ірак спроможний завдати ракетні удари по території Туреччини, відкіля здійснюються нальоти авіації США. При цьому Ірак має ще достатній військовий потенціал і можливість накрити території проходження нафтопроводів і нафтоперевалочний комплекс у Джейхані.

Таким чином, у Туреччині, по території якої планується проходження основного транскаспійського нафтопроводу Баку - Джейхан, зосереджений цілий клубок політичних проблем, який містить чинники національного (курди), регіонального (Кіпр) і глобального (Ірак) рівнів.

Український маршрут Одеса – Броди – Західна Європа (як продовження маршруту Баку – Супса), крім відомих вигод економічного характеру, має суттєві переваги геополітичного характеру.

На національному рівні політичним чинником ризику в Україні, на наш погляд, є загальна соціальна напруженість в Україні, що пов'язано з її важким економічним станом.

На регіональному рівні варто враховувати конфліктну міжетнічну ситуацію, що зберігається, у регіоні Придністров'я, поблизу якого повинна проходити траса нафтопроводу Одеса - Броди.

Але з огляду на той факт, що Україна з дня проголошення своєї незалежності послідовно і неухильно відстоює зважену миролюбну політику і не піддалася залученню ні в один збройний конфлікт, можна констатувати, що політична ситуація в українському регіоні набагато більш стабільна, чим в регіонах проходження маршруту Баку – Джейхан по турецькій території.

Крім того, Україна володіє достатніми можливостями взяти на себе частину миротворчих функцій у Чорноморсько - Каспійському просторі. Власні інтереси України як позаблокової держави в найвищій мірі відповідають інтересам підтримки миру і стабільності в регіоні. Цьому сприяють її геополітичне положення і статус регіональної держави. Така ситуація дозволяє Україні, що претендує на роль одного з транзитних постачальників каспійської нафти, скористатися шансом і зробити все можливе, щоб направити нафтові потоки у свій бік.

Україна, завдяки надзвичайно вигідному геополітичному місцю розташування, повинна бути вже сьогодні одним із найважливіших і активних учасників колективних проектів по розробці нафтогазових родовищ Каспійського шельфу і подальшому транспортуванню енергоносіїв у Західну Європу. Ця обставина визначає необхідність стратегічного партнерства України з усіма країнами - учасниками всіх нафтопровідних проектів, а тобто, і її зацікавленість у створенні сприятливого політичного клімату в регіонах видобутку і транспортування вуглеводних енергоносіїв. Вона зобов'язує Україну приділяти значну увагу тим процесам, що розвиваються в Чорноморсько - Каспійському регіоні.

До речі, у завершенні будівництва нафтопроводу Одеса – Броди – Гданськ зацікавлена також Польща. Політичний аспект такої співпраці однозначний і виключно вигідний для обох держав, про що було наголошено ще раз в цьому році високими сторонами.

Слід також відзначити, що майбутнє українського маршруту набагато залежить від темпів будівництва його об’єктів (нафтотермінал, нафтопровід). Шансів у важливої для України нафтової артерії стати Євроазіатським нафтотранспортним коридором, поки що, достатньо. Але потрібно не упустити цей шанс. А інакше цим скористаються такі сусідні держави, як Румунія, Болгарія, Греція, навіть Молдова.

Підсумовуючи наведене вище можна зробити такі висновки:

Чинники безпеки нафтопроводів повинні бути враховані при обгрунтуванні шляхів транспортування нафти. Особливо це стосується чинників сейсмічної безпеки та чинників політичної нестабільності в країнах-транзитерах нафти.
Чинник сейсмічної безпеки нафтопроводів враховується на основі прогнозу сейсмічної активності зон прокладки нафтопроводу на період його експлуатації та оцінки довжини ушкодженої нитки нафтопроводу.
Запропоновані критерії, показники та методика оцінки впливу сейсмічного чинника дозволяють проводить порівняльну оцінку різного степеню приближення в залежності від наявних вихідних даних.
Основними складовими оцінки впливу чинників політичної нестабільності є оцінка можливості перекриття нафтопроводу внаслідок вольових рішень владних структур країн-транзитерів, внаслідок конфліктів різного рівня аж до воєнних конфліктів та терористичних дій.
Як свідчать результати порівняльної оцінки, стратегічно важливий для України маршрут Баку-Супса-Одеса-Броди є значно безпечнішим, чим маршрут Баку-Джейхан, як за впливом сейсмічних чинників, так і за впливом чинників політичної нестабільності.